Історія справи

Постанова ВСУ від 26.02.2026 року у справі №903/852/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 903/852/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г. , суддів: Жукова С. В. , Картере В. І. ,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І. ,

представники учасників справи:

представники ОСОБА_5 - Головко Ю. А. , Тищенко А. В. ,

представник ТОВ " Спецкомунтех " - Алексєєнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025

у складі колегії суддів: Павлюк І. Ю. (головуючий), Юрчук М. І. , Розізнана І. В.

у справі № 903/852/25

за заявою ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецкомунтех "

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора при відсутності оригіналів договорів, на підставі яких ґрунтуються вимоги такого кредитора.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. ОСОБА_5 звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецкомунтех " (далі - ТОВ " Спецкомунтех "), обґрунтовуючи свої вимоги наявністю заборгованості боржника перед заявником на загальну суму 6 648 306,97 грн, з яких 24 224 грн судовий збір, 72 000 грн авансування витрат арбітражного керуючого, 4 473 000 грн борг за договорами, 1 694 831,97 грн інфляційні втрати, 384 251 грн 3% річних.

2. Заявниця вказує, що заборгованість боржника виникла на підставі ряду договорів про надання фінансової допомоги, а саме - між ОСОБА_5 (позикодавець) та ТОВ " Спецкомунтех " (позичальник) в особі директора ОСОБА_12 укладено договори про надання фінансової допомоги, копії яких містяться в матеріалах справи:

- від 28.10.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 30.11.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 200 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 19.10.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 13.10.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 300 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 22.10.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 120 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 07.10.2021 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 25.05.2021 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 140 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 03.02.2021 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 16.07.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 23.07.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 355 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 08.02.2021 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 04.02.2021 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 08.12.2020 №б/н, згідно з умовами якого розмір позики становить 160 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 26.01.2022 №260122, згідно з умовами якого розмір позики становить 183 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2023 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 28.01.2022 №280122, згідно з умовами якого розмір позики становить 390 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2023 (п.п. 3.1, 4.1);

- від 14.12.2022 №14122022, згідно з умовами якого розмір позики становить 390 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2023 (п.п. 3.1, 4.1).

3. Відповідно до умов вказаних договорів позикодавець передає у власність позичальнику кошти (надалі іменується "позика"), а останній зобов`язується використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені договором. Позика надається на безпроцентній основі (п.1.1., п. 1.2. договорів).

4. Відповідно до п. 2.1. договорів цільовим призначенням позики за цими договорами є поповнення обігових коштів товариства.

5. Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця або готівкою через касу позичальника (п. 4.2. договорів).

6. Договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту передання позики позикодавцем позичальнику (п. 7.2. договорів).

7. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.2 договорів та закінчується в момент виконання зобов`язань сторонами (п. 7.3. договорів).

8. Вказані договори підписані зі сторони позикодавця - ОСОБА_5 , зі сторони позичальника - директором ТОВ " Спецкомунтех " ОСОБА_12 .

9. На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів заявницею надані заяви на переказ готівки та платіжна інструкція, з яких вбачається, що платником ТОВ " Спецкомунтех " через ОСОБА_12 , внесено через АБ " Укргазбанк " на банківський рахунок товариства грошові кошти в загальній сумі 4 786 000 грн, що підтверджується:

- заявою на переказ готівки №10924_1 від 07.10.2021 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу "надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 07.10.2021";

- заявою на переказ готівки №10924_5 від 27.01.2022 на суму 183 000 грн, з призначенням платежу "надання поворотно-фінансової допомоги зг договору №260122 від 26.01.2022 ОСОБА_5 ";

- заявою на переказ готівки №8656_2 від 25.05.2021 на суму 140 000 грн, з призначенням платежу "надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 25.05.2021";

- заявою на переказ готівки №8656_3 від 08.02.2021 на суму 360 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 08.02.2021";

- заявою на переказ готівки №8656_2 від 04.02.2021 від 400 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 04.02.2021";

- заявою на переказ готівки №8656_15 від 08.12.2020 на суму 160 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 08.12.2020";

- заявою на переказ готівки №10924_2 від 30.11.2020 на суму 168 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 30.11.2020";

- заявою на переказ готівки від 03.02.2021 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 03.02.2021";

- заявою на переказ готівки №10924_6 від 22.10.2020 на суму 120 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 22.10.2020";

- заявою на переказ готівки №10924_4 від 28.10.2020 на суму 300 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 28.10.2020";

- заявою на переказ готівки №TR.8299430.59647.10924 від 13.10.2020 на суму 300000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 13.10.2020";

- заявою на переказ готівки №10924_13 від 19.10.2020 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 19.10.2020";

- заявою на переказ готівки №10924_5 від 17.07.2020 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 16.07.2020";

- заявою на переказ готівки №10924_8 від 24.07.2020 на суму 355 000 грн, з призначенням платежу "поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору б/н від 23.07.2020";

- заявою на переказ готівки №8656_5 від 14.02.2022 на суму 310 000 грн, з призначенням платежу "надання фінансова допомога від засновника ОСОБА_5 зг договору №280122 від 28.01.2022";

- платіжною інструкцією на переказ готівки №10924_4 від 15.12.2022 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу "надання поворотно-фінансової допомоги згідно договору №14122022 від 14.12.2022, ОСОБА_5 ".

10. Заявниця вказувала, що ТОВ " Спецкомунтех " через ОСОБА_12 частково повернуто грошові кошти в загальній сумі 325 000 грн, що підтверджується заявами на видачу готівки:

- №TR.8299430.66853.10924 від 19.03.2021 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу "повернення фінансової позики ОСОБА_5 зг дог б/н від 19.10.2020 - 10000 грн, дог б/н від 20.10.2020 - 300 000 грн, дог б/н від 22.10.2020 - 80 000 грн".

- №TR.8299430.36344.10924 від 16.03.2021 в сумі 235 000 грн, з призначенням платежу "повернення поворотно-фінансової допомоги зг дог 13/10.2020 від ОСОБА_5 ".

11. В заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор зазначив, що оригінали платіжних квитанцій та Договорів 1- 16 містяться в рамках КП № 42024032010000254 від 29.11.2024 у Луцькому районному управлінні поліції ГУНП у Волинській області .

12. У відзиві на заяву ініціюючого кредитора ТОВ " Спецкомунтех " заперечило отримання грошових коштів від заявника, зокрема у вигляді фінансової допомоги на підставі зазначених у заяві документів. Зазначало, що за період корпоративних відносин ОСОБА_5 як учасник товариства не надавала будь-якої фінансової допомоги товариству, а надані до заяви про відкриття провадження документи не підтверджують факт передачі (вручення) ОСОБА_5 грошових коштів товариству в якості фінансової допомоги. ТОВ " Спецкомунтех " також зауважило, що кримінальне провадження №42024032010000254 зареєстровано прокуратурою за заявою ОСОБА_5 стосується тверджень вказаної особи про надання директору товариства грошових коштів в розмірі 900 тис. грн. для придбання автомобіля та вказав, що заявник не надає суду доказів передачі оригіналів платіжних квитанцій та договорів в рамках даного кримінального провадження.

13. Крім того, ТОВ " Спецкомунтех " заявило про сумніви щодо поданих заявником документів та просило суд витребувати у заявника оригінали поданих до заяви документів, зокрема: договори про надання фінансової допомоги; заяви на переказ готівки; заяви на видачу готівки, а також відомості на підтвердження джерел походження та наявності фінансових можливостей для надання фінансової допомоги згідно зазначених у заяві договорів про надання фінансової допомоги.

14. 18.09.2025 ухвалою господарського суду першої інстанції клопотання ТОВ " Спецкомунтех " про витребування оригіналів документів задоволено частково. Вирішено звернутися до Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області щодо отримання інформації про наявність (відсутність) оригіналів в межах кримінального провадження №42024032010000254 таких документів:

- договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю " Спецкомунтех " №б/н від 28.10.2020, №б/н 30.11.2020, №б/н 19.10.2020, №б/н 13.10.2020, №б/н 22.10.2020, №б/н 07.10.2021, №б/н 25.05.2021, №б/н 03.02.2021, №б/н 16.07.2020, №б/н 23.07.2020, №б/н 08.02.2021, №б/н 04.02.2021, №б/н 08.12.2020, №260122 від 26.01.2022, №280122 від 28.01.2022, №14122022 від 14.12.2022;

- заяви на переказ готівки №10924_1 від 07.10.2021 на суму 400 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_5 від 27.01.2022 на суму 183 000 грн; заяви на переказ готівки №8656_2 від 25.05.2021 на суму 140 000 грн; заяви на переказ готівки №8656_3 від 08.02.2021 на суму 360 000 грн; заяви на переказ готівки №865_6_2 від 04.02.2021 від 400 000 грн; заяви на переказ готівки №8656_15 від 08.12.2020 на суму 160 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_2 від 30.11.2020 на суму 168 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_3 від 20.10.2020 на суму 300 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_6 від 22.10.2020 на суму 120 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_4 від 28.10.2020 на суму 300 000 грн; заяви на переказ готівки від 03.02.2021 від 03.02.2021 на суму 400 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_21 від 30.10.2020 на суму 380 000 грн; заяви на переказ готівки №TR.8299430.59647.10924 від 13.10.2020 на суму 300000 грн; заяви на переказ готівки №10924_13 від 19.10.2020 на суму 400 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_5 від 17.07.2020 на суму 400 000 грн; заяви на переказ готівки №10924_8 від 24.07.2020 на суму 355 000 грн; заяви на переказ готівки №8656_5 від 14.02.2022 на суму 310 000 грн;

- платіжна інструкція на переказ готівки № TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022 на суму 390 000 грн; платіжна інструкція на переказ готівки №10924_4 від 15.12.2022 на суму 390000 грн;

- заява на видачу готівки №TR.8299430.66853.10924 від 19.03.2021 на суму 390000 грн; заява на видачу готівки №TR.8299430.36344.10924 від 16.03.2021 на суму 235000 грн

Зазначено, що у разі наявності оригіналів, витребувати у Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області належним чином засвідчені копії вищевказаних документів за умови надання дозволу на їх розкриття сторонам господарського справи. Витребувані документи надати до суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

15. 06.10.2025 до суду надійшов лист Луцького районного управління поліції ГУ Національної поліції у Волинській області, згідно з яким повідомлено, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42024032010000254 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України. В ході проведення досудового розслідування 10.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області в АТ " Укргазбанк " проведено тимчасовий доступ до речей та документів, в ході якого вилучено оригінали договорів фінансової допомоги, заяви на переказ готівки, платіжні інструкції та інше. 26.09.2025 матеріали кримінального провадження №42024032010000254 витребувано в Офіс Генерального прокурора , де вони і перебувають станом на дату надання відповіді. З урахуванням наведеного вище, на разі відсутня можливість надати запитувані в ухвалі суду справа №903/852/25 від 18.09.2025, документи.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

16. 10.10.2025 ухвалою Господарського суду Волинської області у справі №903/852/25, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех ". Визнано грошові вимоги ОСОБА_5 до ТОВ " Спецкомунтех " в сумі 102 280 грн - перша черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), 6 519 480,46 грн - четверта черга. У визнанні грошових вимог ОСОБА_5 до ТОВ " Спецкомунтех " в сумі 32 602,51 грн - відмовлено. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ " Спецкомунтех ". Введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ " Спецкомунтех " строком на сто сімдесят календарних днів по 29.03.2026. Розпорядником майна ТОВ " Спецкомунтех " призначено арбітражного керуючого Григор`єва В. В .

17. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за умовами договорів про надання фінансової допомоги сторонами чітко визначено суму позики та строки їх повернення, відсутність неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання, що свідчить про відсутність між сторонами у цій справі спору про право щодо визначених кредитором в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника грошових вимог, а відповідно про відсутність перешкод та наявність підстав для відкриття провадження в цій справі про банкрутство, а також з огляду на те, що заперечення боржника щодо кредиторських вимог ОСОБА_5 зводяться лише до незгоди товариства з відкриттям провадження у справі про банкрутство, то суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_5 до ТОВ " Спецкомунтех " в сумі 6 519 480,46 грн, з яких: 4 461 000 грн основного боргу, 382 941,20 грн 3% річних 1 675 539,26 грн інфляційних втрат, підставні та підлягають визнанню судом.

18. В частині грошових вимог ОСОБА_5 до ТОВ " Спецкомунтех " в сумі 32 602,51 грн, з яких 12 000 грн основного боргу, 19 292,71 грн інфляційних втрат, 1 309,80 грн 3% річних суд вирішив відмовити, здійснивши власний розрахунок заявлених сум.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

19. 02.12.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 04.12.2025) апеляційну скаргу ТОВ " Спецкомунтех " на ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.10.2025 у справі № 903/852/25 задоволено. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.10.2025 у справі № 903/852/25 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех " та відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех ".

20. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована існуванням між сторонами спору про право, що свідчить про відсутність підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство боржника за заявою кредитора з огляду на заперечення боржником заявлених кредитором у заяві про відкриття провадження у цій справі про банкрутство грошових вимог, у зв`язку із неотриманням грошових коштів від ініціюючого кредитора та сумнівом у відповідності поданих заявником копій документів їх оригіналам, наявності таких оригіналів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи касаційної скарги

21. 25.12.2025 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_5 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.10.2025 про відкриття провадження у справі № 903/852/25 про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех ".

22. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_5 зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та стверджує, що суд апеляційної інстанції:

- порушив ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та застосував всупереч висновкам Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 22.09.2021 у справі № 911/2043/201, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 28.09.2022 у справі № 910/430/22 та помилково встановив, що в даному випадку існує спір про право. Скаржник при цьому також зазначає, що суд апеляційної інстанції протиправно не застосував ч. 1 ст. 75 ГПК України в частині фактичного визнання боржником наявності боргу перед ініціюючим кредитором мінімум по 3-м договорам, що вже було встановлено судом першої інстанції;

- порушив ст. 13 79 ГПК України та не застосував висновки Верховного Суду , викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 910/12422/20, постанові від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21 (в частині оцінки всіх наявних доказів та обставин справи в сукупності керуючись стандартами доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt);

- порушив ст. 91 ГПК України та не застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та висновки Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 910/17281/21, проігнорував, що надання належним чином засвідчених копії письмових не є порушенням ст. 91 ГПК України, якщо їх надавач зазначив де саме знаходяться оригінали таких доказів;

- проігнорував обставини зловживання процесуальними правами та суперечливу поведінку боржника, спрямовану виключно на "створення спору заради спору" та уникнення відповідальності за договорами, а не на підтвердження належними та допустимими доказами власної правової позиції чи тих чи інших обставин справи, чим порушено положення ч. 1 ст. 43 ГПК України та проігноровано висновки Верховного Суду , викладені у постановах від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19, від 12.10.2022 у справі № 345/2935/21, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17.

23. Крім того, скаржник посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та доводить, що судом апеляційної інстанції порушено положення ч. 6 ст. 91 ГПК України, а саме: проігноровано те, що боржник не заявляв клопотання щодо витребування оригіналів письмових доказів у Офіса Генерального прокурора , де відповідні оригінали знаходились; у разі наявності сумнівів у суду щодо відповідності копій доказів оригіналам, суд апеляційної інстанції міг витребувати такі оригінали за власною ініціативою, для врахування їх при оцінки доказів в сукупності; проігноровано те, що навіть, якщо частина доказів не підлягає оцінці та взяттю до уваги судом згідно положень ч. 6 ст. 91 ГПК України, це не звільняє суд від обов`язку оцінити інші наявні докази та обставини, на які посилаються (або які визнають) сторони у справі в сукупності із наявними та визнаними боржником у матеріалах справи доказами керуючись стандартами доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та в порушення ст. 86 236 ГПК України; проігноровано те, що судом першої інстанції встановлено обставини наявності та визнаної у боржника непогашеної заборгованості на основі визнаних боржником доказів та обставин, та при цьому не зазначено, чому такі обставини не можуть братись до уваги (помилково застосовано ч. 6 ст. 91 ГПК України щодо доказів, які стосуються обставин, що не заперечуються та визнаються сторонами у справі).

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

24. 16.02.2026 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ " Спецкомунтех " просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_5 , а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

25. За доводом боржника, постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

26. На думку ТОВ " Спецкомунтех " висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові повністю відповідають висновкам Верховного Суду, викладені у постановах від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 22.09.2021 у справі № 911/2043/2020, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 та від 28.09.2022 у справі № 910/430/22, на які посилається скаржник. Боржник також доводить, що твердження скаржника про визнання боржником укладення договорів поворотної фінансової допомоги не відповідають дійсності, оскільки в судах першої та апеляційної інстанції і на даний момент боржником категорично заперечуються факти укладення вказаних правочинів та факти сплати ОСОБА_5 коштів за ними.

27. ТОВ " Спецкомцунтех " зазначає, що висновків Верховного Суду про необхідність застосування при оцінці доказів, поданих ініціюючим кредитором на підтвердження кредиторської вимоги, принципу "вірогідності доказів", скаржником не наведено, а постанови Верховного Суду щодо застосування ст. 13 79 ГПК України, на які посилається скаржник ухвалені у справах позовного провадження.

28. Боржник наголошує, що жодних оригіналів документів суду надано не було, а імперативна норма ч. 6 ст. 91 ГПК України, вказуючи, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги, не передбачає жодних винятків, зокрема не визначає випадків для ненадання оригіналів доказів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

30. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

31. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання наявності або відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех " за заявою ініціюючого кредитора, вимоги якого обґрунтовані наявністю заборгованості боржника за договорами поворотної фінансової допомоги.

32. Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

33. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Захист публічного інтересу, в свою чергу, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Зазначене зумовлене тим, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

34. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.

35. Відповідно до положень ч. 1 - 5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

36. Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, на яку зокрема посилається скаржник в касаційній скарзі та які полягають у наступному.

37. Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

38. Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

39. За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

40. Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

41. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

42. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, на які також посилається скаржник в касаційній скарзі).

43. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

44. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

45. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

46. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

47. Заява ініціюючого кредитора обґрунтована наявністю заборгованості ТОВ " Спецкомунтех " перед ОСОБА_5 за договорами про надання фінансової допомоги та заявником подано до суду копії таких договорів, зазначивши, що оригінали платіжних квитанцій та договорів 1- 16 містяться в рамках кримінального провадження № 42024032010000254 від 29.11.2024 у Луцькому районному управлінні поліції ГУНП у Волинській області . Оригінали вказаних договорів ініціюючим кредитором на огляд суду першої інстанції не надавалися.

48. При цьому судом апеляційної інстанції також з`ясовано, що кредитором долучено заяви на переказ готівки №10924_3 від 20.10.2020 на суму 300 000 грн, №10924_21 від 30.10.2020 на суму 380000 грн, платіжна інструкція на переказ готівки № TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022 на суму 390 000 грн з призначенням платежу за договорами, які не є предметом заяви з грошовими вимогами до боржника та в матеріалах справи відсутні, а тому вказані документи не взяті судом до уваги.

49. ТОВ " Спецкомунтех " заперечував отримання боржником грошових коштів та наявність оригіналів договорів про надання фінансової допомоги.

50. Суд першої інстанції ухвалою від 18.09.2025 за клопотанням ТОВ " Спецкомунтех " звернувся до Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області щодо отримання інформації про наявність (відсутність) оригіналів в межах кримінального провадження договорів про надання фінансової допомоги, заяв на переказ готівки, платіжних інструкцій на переказ готівки та заяв на видачу готівки та, у випадку їх наявності, ухвалив витребувати належним чином засвідчені копії вищевказаних документів за умови надання дозволу на їх розкриття сторонам господарського справи. У відповідь Луцьке районне управління поліції ГУ Національної поліції у Волинській області повідомило, що матеріали кримінального провадження №42024032010000254 витребувано в Офіс Генерального прокурора , де вони і перебувають станом на дату надання відповіді, а тому відсутня можливість надати запитувані в ухвалі суду документи.

51. Отже, ініціюючим кредитором не було подано оригіналів документів, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог і такі не надані на виконання ухвали суду, проте боржник заперечує наявність вимоги та ставить під сумнів такі документи.

52. Колегія суддів звертає увагу, що важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі. При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

53. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

54. Частина шоста статті 91 ГПК України встановлює, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

55. У постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22) наведено висновок, відповідно до якого тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 910/17281/21, на які посилається скаржник в касаційній скарзі). Судам під час оцінки письмових доказів у справі належить врахувати, що у разі сумнівів в учасника справи чи суду у відповідності поданих одним із учасників справи копій (електронних копій) письмових доказів оригіналу, суд може витребувати у відповідної особи оригінали цих доказів, неподання яких зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі.

56. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №925/1287/24 від 10.07.2025, ухваленої за подібних правовідносин.

57. Судом апеляційної інстанції у цій справі правильно враховано наведені вище правові висновки та обґрунтовано спростовано висновки суду першої інстанції про визнання встановленим факту укладення договорів про надання фінансової допомоги за відсутності оригіналів таких договорів та наявності сумнівів боржника у їх наявності. При цьому судом апеляційної інстанції також враховано, що ініціюючий кредитор, який є стороною договорів про надання фінансової допомоги, оригіналів таких договорів до суду з невідомих причин не подав.

58. Також, як встановлено судами, стверджуючи про виконання договорів про надання фінансової допомоги, ініціюючий кредитор посилався на заяви на переказ готівки та платіжні інструкції.

59. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

60. Статтею 1047 ЦК України також передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

61. В постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 755/16831/19, висновки якої були враховані судом апеляційної інстанції, касаційній суд вказав, що:

- по своїй юридичній сутності договір позики грошових коштів є реальним договором, і для його укладення необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача (сплата) коштів позикодавцем позичальнику;

- законодавець імперативно в частині першій статті 1047 ЦК визначив необхідність вчинення в письмовій формі договору позики грошових коштів у разі якщо позикодавцем є юридична особа;

- розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми. Розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником;

- вказівка призначення платежу при перерахунку коштів на картку, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики, оскільки призначення платежу вказує особа, яка перераховує грошові кошти. Дійсно, в певних випадках в приватному праві призначення платежу може мати значення, наприклад при визначенні того, яке грошове зобов`язання погашається, але не для підтвердження укладення певного договору.

62. Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №925/1287/24 від 10.07.2025.

63. Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується із правильними висновками апеляційного господарського суду, що за наявності призначення платежу у платіжних інструкціях, водночас за відсутності оригіналу такого договору, неможливо встановити істотні умови договору.

64. Разом з тим, судом апеляційної інстанції також встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження внесення готівки ініціюючим кредитором на рахунок боржника, і не містять доказів уповноваження внесення готівки на рахунок боржника від імені ініціюючого кредитора ОСОБА_12 (довіреність, доручення).

65. Отже, оцінивши подані ініціюючим кредитором докази на підтвердження існування грошового зобов`язання у боржника у сукупності, врахувавши заперечення боржника та виражені ним сумніви щодо відповідності оригіналу договорів поданим заявником копіям, неподання суду оригіналів документів, на яких ґрунтуються вимоги заявника, а також з огляду на порядок розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, де обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов`язання боржника, суд апеляційної інстанції обґрунтованого виснував про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех ".

66. Колегія суддів також зауважує, що висловлені судом апеляційної інстанції сумніви в достатності доказів для переконливого висновку про наявність грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором та щодо особи кредитора як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство лежать в межах дискреційних повноважень суду попередньої інстанції, які здійснюються ним за результатом оцінки всіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, втручатися в яку (оцінку) касаційний суд не наділений повноваженнями.

67. Касаційним судом у цій справі не встановлено порушень процесуального закону щодо оцінки апеляційним господарським судом доказів у справі або принципів справедливого судового розгляду відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку національні суди разом із практикою Європейського суду з прав людини відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовують як джерело права.

68. Верховний Суд вважає, що висновки апеляційного суду відповідають встановленим ним обставинам справи та наведеним вище правовим позиціям, які правильно були враховані апеляційним судом.

69. Доводи скаржника про надання боржнику коштів за договорами про надання фінансової допомоги, визнання боржником наявності боргу за кількома договорами та часткового його повернення, а також посилання на стандарт "вірогідності доказів" фактично спрямовані на спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку наявних у справі доказів, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі компетенції Верховного Суду, а тому Суд їх відхиляє.

70. У постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 Суд дійшов висновку, що норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності. У випадку необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму частини шостої статті 39 КУзПБ, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

71. Зважаючи на викладене, Суд вважає правильним застосування судом апеляційної інстанції ч. 6 ст. 39 КУзПБ як підстави для відмови у відкритті провадження про банкрутство ТОВ " Спецкомунтех " у цій справі.

72. Посилання скаржника на суперечливу поведінку боржника, зловживання ним процесуальними правами та на неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду у наведеній у скарзі низці постанов не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки відмінність правозастосування у вказаних судових рішеннях та у цій справі зумовлена різними встановленими судами фактичними обставинами справ та оціненими доказами, в залежності від яких й було прийнято судові рішення.

73. Щодо посилань скаржника на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України колегія суддів зазначає, що Суд у цій справі не встановив порушення судом апеляційної інстанції ч. 6 ст. 91 ГПК України, про що стверджує скаржник в касаційній скарзі. Водночас, висновок щодо застосування зазначеної норми наведено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 910/17281/21, Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22), а також у постанові Верховного Суду у справі №925/1287/24 від 10.07.2025 у подібних правовідносинах, про що вказано вище. Відтак, наведені скаржником підстави касаційного оскарження щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також не підтвердилися під час касаційного провадження.

74. Решта доводів скаржника фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції та не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального або неправильного застосування норм матеріального права.

75. Відтак Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому залишає без змін законне та обґрунтоване судове рішення апеляційного господарського суду.

76. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).

77. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків апеляційного господарського суду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

79. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

80. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300 301 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 903/852/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Картере